Молебень до Пресвятої Богородиці за мир в Україні перед зачиненими дверима храму Стрітення Господнього у Львові

3 червня, в першу суботу місяця, на подвір’ї митрополичої курії о 19.00 розпочався молебень до Пресвятої Богородиці за мир в Україні.

Урочисту Святу Месу очолив о. Григорій Драус у співслужінні з отцем ректором Вищої Духовної Семінарії св. Йосифа о. Петром Бжескім, настоятелем Львівської домініканської спільноти о. Ігором Гнюсом та священниками львівських парафій.

Цього разу літургію та роздуми святого розарію приготувала парафія Святого Йоана Павла ІІ у Львові. Після Святої Меси усі присутні перед виставленими Пресвятими Дарами молилися розарій у намірі перемоги і миру в Україні. На завершення вірні пішли помолитися перед все ще зачиненим для римо-католиків храмом Стрітення Господнього.

У проповіді о. Григорій Драус сказав:

– Навіщо молитися за мир, за перемогу, за військо? Хіба Бог не знає, що це нам життєво необхідно, про це треба нагадувати Богові? 

Бог хоче дати всім нам дари тільки через нас, через нашу віру і звернення до Бога. Сенс перших субот саме такий: навернення сердець. Бог безмежно любить нас і бажає нам добра, тому Його дари приходять через нашу віру, яка виражається і зміцнюється молитвою.

Віра, виражена в молитві, може зробити надзвичайно багато. Якщо хочеш, щоб Бог робив те, що хочеш, тоді роби те, що Бог хоче від тебе. Віра, виражена в молитві, змінює хід історії.

У Фатімських об’явленнях, в третій таємниці, показаний невблаганний хід історії: безліч мучеників, папа розстріляний … І це все виповнилось, але як? Скільки по всьому світу прийняли заклик до навернення, постійної молитви, вервиці… І це змінило невблаганний хід історії. Як багато може статися через, напевно, молитву. Хіба ви не бачите, що завдяки молитві та великому посвяченню Непорочному Серцю Марії, звершеному 25 березня минулого року, Київ було врятовано.

Виконуй Божу волю і Бог зробить твою. Ці сміливі слова показують, наскільки важливими є навернення та віра, що виникають і виражаються в молитві. Як і у випадку з неминучим, здавалося б, фатальним замахом на папу. Все виконується, але як? Як казав Іван Павло ІІ: «Одна рука пускала кулю, а друга направляла». І навела так, щоб куля потрапила, але в міліметрах від життєво важливих органів, інакше вбила б на місці. Вбивця Алі Агджа, коли прийняв Папу в свої тюремній камері, одразу на початку, запитав: “Як сталося, що ти живий? Я стріляв правильно. Хто така Фатіма?”. Він навіть не зміг правильно назвати Богородицю, промовив лише слово «Фатіма», схоже на ім’я доньки Магомета. Вороги, агресори вже дивуються, що смертоносні ракети не влучають, їх вистрілюють, хоча за правилами військової техніки стріляти не можна. Хіба це не робиться молитвою, постійним читанням псалма 90 «Хто живе в помочі Всевишнього» або вервицею.

З огляду на воєнний стан, традиційна розарієва хода вулицями міста, яка відбувається у Львові кожного з травня по жовтень все ще не відновилася.

За матеріалами https://rkc.lviv.ua

фото о. Олександр Кусий

Волянський Віталій

Next Post

Зустріч з братом Бенуа зі спільноти Тезе

Пт Чер 9 , 2023

Вам може сподобатися

Breaking News