Шановні Отці та Богопосвячені Особи!
Улюблені Брати і Сестри!
Перша Неділя Адвенту відкриває перед нами Новий Літургійний рік і особливо гарний період, який пригадує нам про дві великі події в історії спасіння, а саме: друге пришестя Господа Ісуса на землю та спомин Його Різдва, тобто виконання обітниці народження Месії, Божого Сина.
Адвент проголошує надію і наповнює впевненістю, що Той, хто вже прийшов до нас один раз, повернеться. Адвент нагадує нам, що нам потрібна наша пильність у молитві, пильність, оживлена любов’юдоБогатаближнього, щобнепропуститичасостанньої зустрічі з Тим, до кого ми взиваємо: «Марана та, прийди Господи Ісусе!». Зрештою, можна сказати, що все наше життя – це більш чи менш свідоме очікування пришестя Господа, а отже, постійний Адвент. Однак у найближчі чотири тижні це очікування набуде особливого характеру. Спробуймо прожити цей час так, щоб тут і зараз, через Таїнства та Євхаристію, через любов, виявлену до ближніх і отримувану від них, ми могли скуштувати частинку неба.
Пророк Єремія каже нам: «Ось настануть дні, – слово Господнє, – і Я здійсню те добре слово, що Я сказав», зазначаючи, що ці слова промовляє Бог, ім’я якому «Господь – нашасправедливість». Живучи тут і зараз, ми добре знаємо, що означає слово «справедливість» у повсякденному житті, але крім цієї людської справедливості є Божа справедливість, безмежна і повна любові.
Про це ми чуємо в Посланні до Солунян: «Нехай Господь примножить і наповнить вас любов’ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас, щоб Він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма Його святими».
Чому любов така важлива? Бо тільки любов дозволяє нам підготуватися на пришестя, бо тільки любов’ю ми можемо відповісти на Любов.
Брати та Сестри!
Адвент розпочинається словами Євангелія про молитву в кожному часі, готуючи нас до Парузії, тобто до другого пришестя Господа в кінці часів. У контексті таких фактів слід сказати, що людина, відкинувши Бога, загине, бо тільки Він приносить спасіння. Отже, не захоплюймося і не дозволяймо собі поглинутися минущими земними справами. Слідуймо за голосом Церкви, який запрошує нас глибше замислитися над таємницею Христа. Входімо в Адвент з духовною пильністю, щоб краще засвоїти послання Божого Слова.
Ми християни, ми католики, повинні бути готовими до цього Пришестя, щоб ми могли прийняти Христа не лише як Дитя в Яслах, а й як Того, хто поведе нас до іншого прекрасного життя в Його Царстві. Сам Христос застерігає нас: «Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька». І саме для того, щоб ми могли «мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином», ми повинні пильнувати, молитися і працювати не тільки для себе, але й над собою.
Не забуваючи про важливу відповідальність за себе та інших, не забуваймо вжити всіх запобіжних заходів, пов’язаних із триваючою пандемією. Дотримуючись їх, не занедбуймо участі у Святій Месі, і не відмовляймося від неї занадто часто і легко. Ми добре знаємо, що в наших храмах дуже легко дотримуватися встановленої дистанції. Також слід пам’ятати про використання захисних масок та рекомендації лікарів та епідеміологів. Пам’ятаймо, що і в цьому вимірі ми зобов’язані заповіддю любові ближнього.
Улюблені у Христі!
Віддаймо час Адвентного чування Божій Матері, просячи через Її заступництво допомоги Святого Духа, щоб ми, сповідуючи свою віру, постійно очікували Господнього пришестя.
Усім, хто стає на шлях Адвенту, благословляю від усього серця: в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Львів, 25 листопада 2021 року
Архієпископ Мечислав Мокшицький