Возлюблені хворі брати і сестри!
Всечесні Отці та Богопосвячені Особи!
Возлюблені Брати і Сестри!
Завтра, у всій Вселенській Церкві, ми будемо святкувати XXVII Всесвітній День Хворого, який цього року супроводжується словами Євангелія Святого Матвія: ” Даром отримали —даром давайте”.
У цьому короткому ствердженні Христа ми бачимо завдання, поставлене кожному віруючому, який є Божим інструментом на землі, якщо він виконує діла любові, бо любов чинить людину цінною і прекрасною у ділі творіння.
Кожна людина покликана Богом виконати заповідь любові, що підтверджує сьогоднішня літургія слова, вказуючи нам істину про те, що Бог використовує на землі слабкі знаряддя, сповнені гріхів і слабкостей, але готових робити добро, що випливає з віри.
У цьогорічному Посланні з нагоди Дня Хворого Папа Франциск написав: «Церква – мати всіх своїх дітей, особливо слабких – пам’ятає, що жести великодушного дару, як оті милосердного самарянина, є найбільш вірним способом євангелізації. Догляд за хворими вимагає професіоналізму і ніжності, безкорисливих жестів, швидких і простих, як звичайний дотик, завдяки яким інша людина може досвідчити, що є важливою ».
Слова Папи Римського Франциска закликають нас відкрити своє життя іншій людині, особливо тим, хто потребує уваги і турботи, і такими, безсумнівно, є хворі люди та похилого віку, тому я прошу всіх вас звернути увагу на цих людей у вашому середовищі. Нехай вони не живуть серед нас, здорових і сильних людей, в самотності і забутті. Для християнина хвороба і смерть можуть і повинні бути засобом освячення і відкуплення в Христі, Богові, який є Любов’ю.
Безумовно, шлях любові до хворих і старих і для всіх нас – це таїнство Єлеопомазання хворих, якому я хотів би приділити особливу увагу сьогодні, тому що це необхідно для всіх, тому що це дає хворим зміцнення у стражданнях і нам дає почуття сповнення вчинку милосердя щодо душі і тіла наших ближніх.
Возлюблені брати і сестри!
Єлеопомазання хворих – це таїнство, встановлене Ісусом Христом, згадане в Євангелії від Святого Марка (пор. Мк. 6:13), і рекомендовано вірним і проголошено апостолом святим Якова: «Якщо хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.»(Якова 5: 14-15).
У ритуалі Таїнства Єлеопомазання Хворих сенс людської хвороби, страждання і смерті пояснюється в світлі спасительного плану Бога, а точніше – у світлі спасительного значення страждання, прийнятого Христом, в таємниці його страстей, смерті і воскресіння. Це також підтверджується Катехізисом Католицької Церкви, в якому ми читаємо: «Своїм терпінням і смертю на Хресті Христос надав нового змісту стражданню: віднині воно може уподібнити нас до Нього і з’єднати нас із Його спасенними страстями.”(Катехизм, 1505) Таїнство Єлеопомазання хворих допомагає нам жити болісну реальність людського життя в християнському розумінні, бо в таїнстві хворих ми є свідками підготовки до подорожі, сповненої любові, яка закінчиться у Домі Отця. Ми повинні готуватися до цього шляху і допомагати іншим у його проходженні, тому я хочу залишити деякі важливі зауваження, які повинні формувати нашу свідомість і входити в повсякденне життя як свідчення віри і турботи про людей перед хворобою і смертю.
Перша увага – Таїнство Єлеопомазання Хворих може бути прийняте будь-якою охрещеною особою, яка досягла свідомості і їй загрожує смерть з приводу поважної хвороба або старості. З цього виникає велике зобов’язання сім’ї та знайомих, що полягає у піклуванні про духовне життя хворих і літніх людей, які не можуть регулярно відвідувати Святу Месу, Сповідь і Святе Причастя. Тому необхідно просити священика від їхнього імені прийти додому і звершити ці таїнства. Хороша можливість зробити це – перші п’ятниці або суботи місяця.
Друга увага – Щоб отримати плоди таїнства, вимагається примирення з Богом і з Церквою, принаймні у бажанні, яке нерозривно з’єднане з жалем за наші гріхи і з наміром сповідувати їх, коли це буде можливо. Тому Церква передбачає, що перед помазанням хворих дарується таїнство покаяння і примирення. Потрібно докласти всіх зусиль, щоб таїнство було усвідомлено прийняте, щоб хвора людина могла краще підготуватися до отримання благодаті причастя. Можна дарувати Таїнство Єлеопомазання Хворих людям, які вже втратили свідомість, але треба додати, що тільки тим особам, які висловили своє бажання прийняти це таїнство, перед втратою свідомості. Не повинно бути надане це Таїнство тим, хто вперто триває в явному смертному гріху, і навіть перед обличчям загрози для життя, не виявляють покаяння і вперто відмовляються від його прийняття (див. КПК, кан. 1007). Пам’ятаймо також наступну вказівку Церкви: «у сумніві, чи хвора людина досягла використання розуму, чи він серйозно хворий, чи він насправді помер, йому треба дати це таїнство» (КПК, кан. 1005).
Третя увага – Прийняття таїнства хворих не є необхідним, у значенні необхідним засобом для спасіння, але не слід добровільно відмовлятися від цього таїнства. Якщо це можливо, належить його прийняти, тому що відмова від нього означало би відмову від вагомої допомоги для спасіння. Позбавлення хворого цієї допомоги може бути серйозним гріхом занедбання учинку милосердя.
Четверте увага – Як істинне Таїнство, встановлене Ісусом, Єлеопомазання Хворих надає охрещеним освячуючу благодать і як особлива сакраментальна благодать спонукає до найглибшого союзу з Христом у Його спасенному стражданні, на благо хворих і всієї Церкви (див. Катехизм, 1521-1522; 1532) , Вона приносить облегшення, мир і мужність, щоб подолати труднощі і страждання тяжкої хвороби і старості (див. Катехизм, 1520; 1532).
Таїнство Єлеопомазання Хворих зцілює від залишків гріха і дає прощення легких і смертних гріхів, відновлює фізичне здоров’я, якщо на це воля Божа і найголовніше готує до переходу до вічного життя, відновлює довіру і віру в Бога і зміцнює проти спокус Лукавого, тобто проти спокус знеохочення і страху перед смертю (див. Катехизм, 1520).
П’ята увага – Пам’ятаймо, що померлі не можуть отримати Таїнства Єлеопомазання Хворих, а іноді трапляється, що після ствердження смерті кличуть священика помазати померлого. Біля померлого можна лише молитися до дня його похорону, а також не можна дарувати йому Таїнства Єлеопомазання, яке призначене для живих.
Мої дорогі!
Візьміть сьогоднішню катехизу, з якою я стою серед вас, і звертаю особливу увагу на хворих і літніх людей. Робіть багато для їхнього добра, як фізичного, так і духовного. Нехай Христос через наші вчинки буде присутній у житті і стражданнях наших ближніх.
Я хотів би щиро подякувати всім, хто залучений до апостольства хворих, і заохочую інших до цього завдання, щоб заповідь – любити ближнього, стала ділом, а не просто словом.
На цю дорогу свідоцтва віри і любові від серця благословляю: в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
+ Мечислав Мокшицький
Архієпископ Митрополит Львівський
Львів, 10 лютого 2019 року
№ 41/2019
