Вже вчетверте парафія св. Йоана Павла ІІ провадить відкриту вігілію і святкування Різдва Христового в ніч з 24 на 25 грудня. У дружніх стінах філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету відбувається святкування, на яке збирається в декілька разів більше гостей ніж постійних парафіян. Вже стала традицією вігілія на університеті, яку називають «Римським Різдвом». Ми радіємо, що є гості, котрі приходять сюди щороку, як на щось чітко визначене у їхньому календарі.
Ця подія укладена як представлення різних традицій та співів, символів, що можуть служити натхненням для святкування по домах.
Цього року гістьми були наші старші брати – євреї, на чолі з равином Сівою Фаєрманом (заступником головного равина Реформованої Синагоги Україниy). В грудні, перед Різдвом відбувається єврейське свято Ханука. Зі своєю символікою: чудом збереження олії для свічника єрусалимського храму, запалюванням у вікнах свічок, є для нас дуже близьким. З християнської перспективи в ньому можна бачити заповідь приходу Христа. Через повагу до наших старших братів, до нашого свята вже мабуть на постійно увійде звичай запалювання євреями світел на великому свічнику, щоб в такий спосіб знаходити наше спільне коріння. Для наших старших братів переданням свічника хануки є правда про покликання вибраного народу для показування Божої правди всім, навіть тим, котрі не долучаються до Божого народу. І для нас християн, відомою є істина, що ми є світло світу, що ми виконуємо служіння перед народами землі. Від Старого Завіту м переходимо до Нового – бо повне світло – Ісус Христос прийшов на світ.
Після співів мовою Біблії – єврейською ( у виконанні Наталії Вакшинської та гурту «Техілім», а також сріваків з Клубу „Гіллель”) Католицькі Скаути принесли Світло Миру з Вифлиєму. Від вифлиємського вогню свої свічки запалили учасники зібрання і разом зі спільнотою „Живий вогонь” разом колядували. До шопки приносилися фігурки, і при кожній учасники разом читали спільну віршовану молитву. Фігурку Дитятка Ісус принесла сім’я з недавно охрещеною дитинкою. Говорили, що Бог допомагає їм у трудах виховання дітей. Фігури Царів зі Сходу принесли закордонні студенти, між якими були сирійські мусульманки (постійні гості Різдва). Як завжди динамічно співали африканські студенти. Навколо вігілійного столу (заставленого стравами, що принесли учасники) довго спілкувалися і колядували. Важливим є час розмов, пізнавання нових людей. Цьому служила вігілія.
Опівночі святкували Пастирку. Був і господар каплиці – о. Юрій Саквук (керівник духовно-пасторального відділу Університету), отці викладачі, а також отець-оріоніст о. Юрій зі Збоїщ. На початок, при запалених свічках родина Барановичів, внесла, окрім фігурки Ісуса свою наймолодшу (четверту) дитину – Вероніку, котра народилася за два тижні до Різдва. Скільки хвилювання та зворушення виклиало піднесення вгору дитини при співі “Слава во вишніх”! Хтось сказав: „Народження дитини є доказом на те, що Бог ще вірить в людину”
Свято нехай продовжується в наших домах.
Фото – Татяна Кур’ян
