8 вересня 2014 р., в парафії Христа Царя Всесвіту у Хмельницькому на Поділлі відбулася урочиста вічна чернеча професія двох сестер із Згромадження Доньок Пречистого Серця Пресвятої Діви Марії. Урочистість очолив єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський разом з 15 священиками.
Вічна професія, тобто довічні обіти чистоти, послуху та вбогості, на руки Настоятельки Вікаріату склали дві сестри: с. Інна Вишпольска та с. Ірина Француз.
Під час проповіді єпископ відзначив, що обіти сестер пригадують нам ситуацію Марії, Котра сказала Богові «Так», і в смиренні та чистості виконала своє покликання. Черниці є знаком, що вказує на Небо, доказом існування вічних блаженств. Вручаючи сестрам обручки дякував їхнім батькам: „Сьогодні не було б обручок вірності Богові без ваших подружніх обручок”.
Церква Христа Царя, одна з найбільших на Україні, була повністю заповнена людьми хоч і була середина робочого дня. Святе Причастя урочисто уділяли під двома Видами. Потім, після Меси відбулася молитва Коронки до Божого Милосердя і суплікація про мир при виставлених Пресвятих Тайнах.
Повертаючись до захристії єпископ зустірів сім’ю з шістьма дітьми. Відомий за свою ревність про покликання, владика запитав дітей, хто з них готовий вступити до Згромадження, повністю віддаючись Богові. Одна з молодших діток (Олена) виявила готовність, і, про це, єпископ незволікаючи повідомив сестрам!
Сестра Інна походить з парафії Христа Царя Всесвіту з Хмельницького. Вона замолоду брала участь у катехізації, яку вели сестри із Згромадження до якого вона сама пізніше вступила. Зараз вона веде катехізацію для дітей. Сестра Ірина з місцевості Ярмолинці, що неподалік Хмельницького, також познайомилася із сестрами-серцянками у своїй парафії. Зараз вона веде катехізацію у парафії св. Антонія та виконує служіння органістки у нашій парафії св. Йоана Павла ІІ. Ми також ведемо постійну євангелізацію у державній школі для дітей із затримкою розвитку, де буде допомагати с. Ірина.
Згромадження Доньок Пречистого Серця Пресвятої Діви Марії, коротша назва “серцянки”, було засноване у Новому Місті над Піліцою (центральна Польща) 8 грудня 1885 р., блаженним о. Гоноратом Козьмінським та Матір’ю Паулою Малецькою. Це чернече безгабітове згромадження – сестри не носять чернечого одягу. Харизмою Згромадження є доглядально-виховна праця з дітьми та молоддю. На українських землях Згромадження діяло майже від самих своїх початків. У самому Києві перед Жовтневою революцією сестри мали сім домів для сиріт. В часах СРСР діяли таємно, жили по кілька осіб у звичайних домах (часто у багатоквартирних будинках), вели підпільний новіціат і чернечу формацію, в домах в шафках переховували Пресвяті Тайни, катехізували і навіть вели літні табори для підопічних з державних (радянських!) дитячих будинків. Дирекція не знала, що віддає дітей під опіку католицьким черницям. Ще більше сестри розвинулися у незалежній Україні. Зараз вони ведуть п`ять дитячих будинків сімейного типу, катехізують. В Україні в даний час служить близько шістдесяти сестер серцянок, і лише декілька з них пенсійного віку. Сьогодні більше кандидаток до Згромадження є в Україні аніж в Польщі де вони були засновані.
Текст: Кшиштоф Качмарек і о. Григорій Драус
Фото: с. Максиміліана
