Звук шофару, розпочав спів Літанії до св. Йоана Павла і святкову Євхаристію. На цій відпустовій Літургії процесійна хода пішла дуже далеко – аж до конгійського племені Балуба, звідки походять дві новоохрещенні африканські студентки.
Львівська Римо-Католицька Парафія святого Йоана Павла, що діє в стінах Українського Католицького Університету (факультет на Хуторівці) святкувала своє свято в дусі свого покровителя.
“Ви є нашими старшими братами», св. Йоан Павло ІІ в римській синагозі.
Духовним багатством євреїв живе Цервка. Тому для вшануваня такого важливого святого пастор єврейській християнській громади заграв на літургійному розі (євр. «шофар»). Цей інстумент означає віддаваня хвали Богові, а його закручений вигляд нагадує, що людина має скрутити, зігнути свою волю до волі Бога.
«Маємо плекати про більшу єдність»
Заповнена людьми каплиця Філософсько-богословского факультету УКУ. Службу очолює о. Михайло Стачишин, єзуїт висвячений чотири дні раніше владикою УГКЦ Ігором Возняком у гарнізонному храмі св. Апостолів Петра і Павла. о. Михайло має привілей звершувати Євхаристію в двох обрядах – дихає двома легенями (як говоирв св. Йоан Павло ІІ).
«Місійність є природою Церкви»
Численна група африканських студентів прийшла на хрещення своїх сестер Глорії Мітонго і Алегрія Нгалули. Дівчата – конгійки з племені Балуба (зване також Луба, з провінці Касая), після еміграції батьків замешкали в Замбії. Там вони пройшли катехуменат (з грецького «слухати»), тобто дорогу дозрівання до хрещення. Навчаються у Львові в Медичному Університеті. Відділ африканських місії парафії св. Йоана Павла ІІ проводив з ними додаткові катехези в їхньому гуртожитку.
В свято Йоана Павла ІІ, котрий відбув стільки поломництв, для того щоб люди «відкрили навстіж двері Христу», африканки прийняли Таїнство Хрещення. Плем’я Балуба, з якого походять новохрещені, в своїй давній ще поганській традиції віддавало честь єдиному Богу, якого називали Великим Царем і Отцем усіх. Катехуменат впровадив Глорію і Алегру в життя християнське. Вони пізнали, що їхній Отець і Цар послав у світ Христа, спасителя світу, в смерть і воскресіння якого занурились вони у хрещельній купелі. Зачудовує їхня ревність: Біблію, а також і увесь Катехизм Католицькій Церкви, документи ІІ Ватиканського Собору, Месал, іспит совісті й інші католицькі книги, вони мають на…своїх телефонах. Зазвичай, на біблійних зустрічах в гуртожитку тільки українські катехісти мають книжкову, паперову Біблію. Африканці використовують для читаня Біблії телефонів або планшетів.
Катехуменки з племені Балуба одягнуті в зелені плащі, що символізують життя – погляди, вчинки, спосіб мислення, світогляд, тощо. Після відречення від злого і визнання віри, вони знімають плащі на знак відречення від себе самого. В перших століттях до хрестильниці катехумени входили нагими, бо відрікаються давнього способу життя а також це вказує на те, що охрещенні народжуються духовно. Тут вони знімають зелені плащі і тільки в чорному (як шкіра) одязі входять до хрестильниці. Повне занурення, як читаємо у вступі до обряду хрещення, «точіще виражає, що хрещення є участю у смерті (символізоване зануренням) і воскресінні (підйомом) Ісуса Христа». Так і сталося. Катехумени сходять східцями хрестильниці, що символізують дорогу пізнання свої грішності. Посеред хрестильниці (зробленій, як античні часи, у формі Хреста) є темний камінь. На ньому клякали Глорія а потім Алегрія, бо хотіли своє життя оперти на Наріжному Камені, яким є Христос і згорнувши свої тіла як дитя у лоні матері (студентки медицини добре знають як лежить ембріон), бо відбувається нове народження. Потрійне занурення на знак Святої Трійці. Єврейській пастор, спонтанно, без попереднього прохання грає на шофарі, бо бажав, як він пізніше сказав «показати, що народжується дитина Божа». Далі хор африканських студентів співав «Вірую» англійською мовою під африканську мелодію. Новоохрещені вдягли 
білу одежу – наче форму Ісуса, знак що християнин є «другим Христом».
Співслужили Літургію священик з латинських парафії Львова, а також і греко-католицькі: о. Юрій Саквук (керівник духовно-пасторального відділу УКУ, співорганізатор свята, настоятель каплиці), а диякон Андрій Сліпий співав Євангеліє. О. Юрій у своєму слові до зібраних, згадуючи фрагменти з книги спогадів архієпископа М. Мокшицкого про папу, зокрема вказав на святого Йоана Павла ІІ як на людину котра все своє діло починала з молитви.
Спільна агапа продовжувала свято. Той хто привітав і зробив фотографію з новоохрещенними, отримав від них іконку – памятку хрещення.
«Не достатньо перейти поріг, слід іти далі»
Так сказав молоді св. Йоан Павло ІІ. Свято тільки спонукає до євангелізації.
На завершення прозвучали оголошення від отця настоятеля про лекцій для подружніх пар, звані «Клубом сімейного щастя». Наступна лекція після недільної Служби Божої о 12.00.
Спільноти Неокатехуменальної дороги включені в катехези у греко –католицькій парафії Вознесіння Господнього на Левандівці (вул. Широка 81, середа і неділя о 19:30).
А разом з єврейським клубом «Гіллел» в недільний вечір 26 жовтня будуть проведені заняття для дітей: показ старозавітнього свята наметів (можна попередньо записатись за тел. 096 802 03 74).
Найдальша спільна подія – це поїздка на Європейську Зустріч Молоді до Праги.
Процесії на жаль цього року ще не було, але і в іншому вимирі ми зайшли далеко. І не лише до конгійского племені Болуба.
Текст: о. Григорій Драус
Фото: А. Маковецький
